«Життя Дон Кіхота і Санчо» (1905) іспанського письменника, філософа і політичного діяча Міґеля де Унамуно-і-Хуґо (1864–1936) є своєрідним філософським коментарем до знаменитого Сервантесового роману «Премудрий гідальго Дон Кіхот з Ламанчі», спробою розкрити не помічений іншими критиками сенс. Водночас це самостійний твір, що шукає в цій пам’ятці радше джерело натхнення, сприймаючи її за матеріал для будівництва власної філософської концепції. Тут бéзум протиставлено раціоналістичному животінню обивателя, сни стають реальністю, трепетне прагнення вічності проймає єство індивіда, спонукаючи шукати опертя для свого існування поза всіма можливими горизонтами, а народи, здіймаючись над своєю розпорошеністю, зважуються на власні героїчні витівки.
miri.ness_ про Катаев: Трава забвенья (Биографии и Мемуары)
30 07
Да, "Трава забвения" - отличная книга, как и "Алмазный мой венец", обложка от которого есть, а книги в этой раздаче нет. Как-то непонятно, какую третью повесть кто-то имел в виду: "Святой колодец" или "Уже написан Вертер"? ……… Оценка: отлично!
Олег Макаров. про Илья Городчиков
30 07
Удивительное отсутствие у автора умения согласовывать предложения.
Невозможно читать
Никос Костакис про Петр Алмазный
29 07
Nicout, не будем спорить, был ли доступен автору приведенный вами список "гранита науки".
Вполне достаточно того, что тост шашлычника из "Кавказской пленницы" ("Так випьем за кибэрнэтикэ!") был услышан каждым обывателем ………
