Париж кінця 1950 — початку 1960-х років, епоха рок-н-ролу й Алжирської війни. Героєві дванадцять — вік, коли все: навчання в ліцеї, розлучення батьків, узагалі життя — дається досить важко. Тож Мішель Маріні переймається не так навчанням, як грою в кікер, музикою, фотографією та читанням. Завдяки таланту забивати голи маленьким червоним м’ячиком він став завсідником бістро «Бальто». Там, у прихованій кімнаті, прозваній Клубом невиправних оптимістів, він знайшов прихисток і друзів — інтелектуалів, які, щоб урятувати своє життя, перетнули залізну завісу. Ця зустріч раз і назавжди змінила життя Мішеля. Бо всі ці люди були невиправними оптимістами.
Sello про Хемлин: Третья мировая Баси Соломоновны (Современная проза)
04 04
Свести к общему знаменателю абсолютно разнородные тексты, что, в общем-то, понятно, не получается. Понравились рассказы Аксенова, Вронского (особенно) и мемуарец о Леснёве Сергея Юрского. Абсолютно остался мной не понятый ……… Оценка: хорошо
lorealke про Ковтунов: Путь Строителя (Фэнтези, Попаданцы, ЛитРПГ, Самиздат, сетевая литература)
03 04
Жанровое клише, доведённое до полнейшего абсурда: очередной супер-спец умирает и вселяется в тело местного чмыря, чтобы под руководством пьющего деда/наставника утирать нос картонным мажорам. Сюжет, враги и обстоятельства ……… Оценка: плохо
2009